У морозний зимовий день із внутрішньої сторони стіна має температуру +20 °С і 70% вологості, а зі зовнішнього — -20 °С і 5% вологості. Через стіну проходить тепло і волога. Зона замерзання води (0 °С) знаходиться посередині однорідної стіни і точка роси (зона випадання конденсату при +10 °С) знаходиться ближче до внутрішньої сторони стіни.
Якщо стіна утеплюється зсередини, то при вимірюванні зовнішньої температури повітря зона замерзання і точка роси будуть проходити через стіну, що призведе до прискореного руйнування.
Всередині приміщення повітря буде дуже швидко охолоджуватися взимку і занадто швидко нагріватися влітку, оскільки не буде масивних елементів, що стабілізують температуру в приміщенні.
Таке утеплення застосовується вимушено в історичних будівлях, де не можна порушувати фасад.
При утепленні стін із двох сторін, точка роси потрапляє посередині при однакових утеплювачах, як і у випадку з неутепленою стіною. Але, на відміну від неутепленої стіни, видалення вологи тут утруднене, а розміщення точки замерзання води і точки роси усередині стіни негативно позначається на довговічності конструкцій.
При достатньому шарі утеплювача, і точка роси, і зона замерзання води знаходяться в утеплювачі, а стіни знаходяться постійно в «теплі». Крім того, стіни виконують роль стабілізатора температури. Повітря в приміщенні швидко нагрівається після провітрювання взимку, а влітку після нічного провітрювання довго зберігає прохолоду. Саме тому утеплення зовні переважає перші два види.
Але найважливіше — утеплення будинку повинно бути суцільним і замкнутим, тобто шар утеплення по стінам, вікнам, даху і підвалу повинен становити єдину безперервну поверхню. Тоді тепло не буде йти крізь «дірки» в утепленні.