Після тримісячного спаду ціни на сталеву продукцію в Китаї, починаючи з другої половини липня, пішли вгору. За останні три-чотири тижні вони додали близько 300-400 юанів ($ 44-59) за т. Середня вартість арматури середніх розмірів на національному ринку перевищила 4050 юанів ($ 597) за т з металобази, а комерційні гарячекатані рулони котируються на рівні понад 4250 юанів ($ 627) за т.
За оцінками китайських джерел, реальний попит на сталеву продукцію в країні залишається відносно невисоким. Темпи зростання ВВП країни в третьому кварталі прогнозуються в районі 9%, що для Китаю не так вже й багато. Так, у першому кварталі цей показник досягав 11%. Складські запаси прокату залишаються високими, а за деякими категоріями навіть продовжують розширюватися.
Правда, певне пожвавлення спостерігається останнім часом у будівельному секторі. За даними статистичних органів, за перші сім місяців поточного року інвестиції в нерухомість зросли на 37,2% в порівнянні з рівнем аналогічного періоду річної давнини, а число будівництв в секторі житлового будівництва збільшилася на 67,7%. У той же час, обсяг виробництва арматури в січні-липні був тільки на 13,7% більше, ніж рік тому.
Очевидно, зростання цін допомогло, головним чином, обмеження виплавки сталі в країні. За даними китайської металургійної асоціації CISA, близько 40% її членів, до яких відносяться понад 70 провідних національних виробників сталі, проводять в даний час планові або позапланові ремонти плавильних печей і прокатних станів. Внаслідок цього середньоденний обсяг виплавки сталі скоротився від 1,75 млн. т у червні до 1,65 млн. т в другій декаді липня.
Активну політику проводять і китайські металургійні компанії. Більшість провідних виробників підвищили відпускні ціни в серпні. Також очікується, що Baosteel, Hebei Iron & Steel, Wuhan Steel і інші лідери найближчим часом піднімуть свої вересневі котирування. Металургам доводиться це робити внаслідок зростання цін на залізну руду. Вартість 63,5%-ного індійського концентрату до кінця першої декади серпня перевищила $ 150 за т CIF, порівняно з менш $ 130 за т CIF у першій половині липня. За даними CISA, багато компаній сьогодні змушені продавати сталеву продукцію за цінами, близькими до собівартості, або навіть у збиток.
Як вважають аналітики, невисокий попит, і досить значний обсяг пропозиції, який залишається, мабуть, надмірним незважаючи на скорочення випуску, не дозволять цінам на сталеву продукцію на внутрішньому ринку КНР продовжити підйом. Основні надії більшості учасників ринку пов`язані з вереснем, коли, як передбачається, попит на прокат у країні повинен збільшитися в силу сезонних факторів. Тим не менше, практично ніхто не чекає і повернення цін до мінімальних значень першої половини липня.
Скасування повернення ПДВ для постачальників ряду найбільш масових видів сталевої продукції з 15 серпня надала лише мінімальний вплив на обсяги продажів. У липні китайські компанії експортували 4,55 млн. т сталі проти 5,68 млн. т місяцем раніше, але фахівці пов`язують це пониження виключно з менш сприятливою ринковою кон`юнктурою в далекосхідному регіоні. Основні постачальники скористалися лазом в законі, згідно з яким часткове повернення ПДВ зберігається для експортерів легованої сталі, і пропонують на продаж за кордон виключно продукцію, мікролегірованную бором.
У той же час, ціни на китайський прокат на зовнішньому ринку піднімаються паралельно зростанню внутрішніх котирувань. У серпні вартість гарячекатаних рулонів досягла $ 585-600 за т FOB для звичайної комерційної продукції. Як повідомляють трейдери з Кореї, В`єтнаму і Індії, нові пропозиції щодо постачання цієї продукції у вересні надходять за цінами не нижче $ 610 за т CFR. Комерційна товстолистової сталі досягла $ 630-660 за т CFR. При цьому, гарячекатані рулони корейського і тайванського виробництва котируються на рівні $ 600-630 за т FOB, а російська продукція надходить до країн регіону по $ 600-620 за т CFR, тобто практично за тими ж цінами, що і китайська.
Ймовірно, в серпні китайські компанії навряд чи зуміють домогтися істотного збільшення вартості своєї продукції на зовнішніх ринках, проте і повернення до колишньої політики демпінгу очікувати не слід.
Віктор Тарнавський
http://rusmet.ru/