Цей рік, крім аномальної спеки, повинен запам`ятатися і переформатуванням українського ГМК. Викликано це цілком нормальним явищем, пов`язаним з перетіканням капіталів, підігрітим фінансово-економічною кризою і каталізувати зміни політичної ситуації. Прийшов час переможцям отримувати дивіденди. Нехай навіть якщо це і не особливо помітно на перший погляд.
Троє в човні
Вже до початку літа стало ясно, що на металургійної карті України стали вимальовуватися цілком певні зони впливу, пов`язані з трьома найбільшими групами. Транснаціональний гігант Arcelor Mittal, ставши володарем `Криворіжсталі`, займає важливе місце в українському ГМК. Поки ніхто, крім колишньої керівниці Фонду держмайна України пані Семенюк, публічно не висловлює претензії до діяльності найбільшого металургійного магната планети. Хоча там вистачає і своїх проблем. Досить відзначити, що обсяг виробництва сталі в господарстві Лакшмі Міттала скоротився торік на 33%, до 77,5 млн. т. За словами керівників `української філії`, при цьому корпорація підтримувала криворіжців за рахунок потужностей в інших регіонах планети. Втім, від українських активів Arcelor Mittal не відмовляється і сподівається на повернення державою експортного ПДВ, обсяг боргів по якому вже досяг суми, що дорівнює трирічним витрат щодо реалізації соціальних програм на комбінаті. Таке ось хитре порівняння пропонує адміністрація. Але ж і справедливе. Сума неповернення у них найвища. Логіка уряду цілком зрозуміла: їм легше втриматися на плаву, ніж іншим підприємствам, яким не на кого власне розраховувати.
Другий домінуючою силою в українській металургійній галузі сьогодні можна назвати `узагальнений` російський бізнес, представників якого, за винятком групи `Євраз`, ніхто навіть не наважується називати. Хтось придбав половину ІСД, далі набуває `Запоріжсталь`, але називати своє ім`я не поспішає. І цілком можливо, що це можуть бути різні компанії. Зате всім вже стало зрозуміло, що з приходом нової влади в Україні активізувалися представники російського бізнесу. Можливо, вони порахували, що зникли політичні ризики. Принаймні, нова влада явно не збирається перешкоджати російським інвесторам. Тому росіяни відчувають себе на українському ринку більш вільно.
Про це свідчать і факти. За участю російського капіталу в першому півріччі відбулися дві найбільші угоди в галузі: придбання за $ 1 млрд. 50% +2 акції `ІСД` (покупка відбулася раніше, але кошти перераховані на початку цього року) і за $ 1,7 млрд. комбінату ` Запоріжсталь `. Хоча в останньому випадку питання поки залишається відкритим, але, на думку фахівців, операція буде завершена. Крім того, росіяни повторно придбали `Луганськтепловоз` за $ 54 млн., а Московська міжбанківська валютна біржа завершила операцію з поглинання найбільшої української біржі ПФТС (50% +1 акція за $ 10 млн.). Загалом, російський вплив стало помітним у порівнянні з минулими роками. І як би цей процес не називала нинішня націоналістична опозиція, в будь-якому випадку інвестиції прийшли на українську землю. І саме туди, де вони сьогодні найбільше потрібні.
Таким чином, другою складовою українського ГМК можна назвати російський бізнес. Додамо, що в сферу впливу росіян входить і `Дніпроспецсталь`, що знаходиться поки під управлінням представників групи `Приват`, але реструктуризація управління лише справа часу.
І, нарешті, третім великим гравцем в ГМК України є `Метінвест-холдинг`, що належить найбагатшій людині країни Рінату Ахметову. І це цілком очікуване явище. Було б незрозумілим, якби донецький бізнесмен, народний депутат України, ведуча фігура в Партії регіонів раптом би не скористався політико-економічною ситуацією. Аналітики вже не один рік передрікали поглинання таких великих метпідприємств, як `Запоріжсталь` і ММК ім.Ілліча. Правда, не знали ким. Але в обох підприємств існують очевидні проблеми із сировинною базою, а також з переходом на більш енергоекономічних способи виплавки сталі. Спільно планувалося розробляти рудні родовища в Приазов`ї, але криза не дала можливості здійснити задумане, а лише загострила ситуацію.
Генеральний директор ММК ім.Ілліча Володимир Бойко довго тримався за свої соціалістичні ідеї, але куди міцніше за активи підприємства, власником якого він практично і був. Проте найбільші сировинні підприємства в ході приватизації на початку 2000-х років дісталися іншим, а на створення свого не було коштів. Неповернення ПДВ, проблеми із забезпеченням сировиною і, нарешті, продаж підприємства без відома його власників (буває й таке!) Поставили комбінат перед загрозою банкрутства. І тут на допомогу прийшов Ахметов. У результаті `Метінвест` поглинає один з найбільших меткомбінатів пострадянського простору і підсилює своє домінування в українській металургійній галузі.
Новий лідер?
Сьогодні Група `Метінвест` є явним лідером в українському ГМК і одним з помітних гравців у світовій металургійній галузі. Підприємства Групи в 2009 році видобули 9,6 млн. т коксівного вугілля, виробили 4,1 млн. т доменного коксу, 17,6 млн. т товарного концентрату і 11,6 млн. т окатишів; виплавили 7 млн. т сталі, виробили 9,2 млн. т металопродукції. І це в кризовий рік. У цілому потужності групи (без урахування ММК ім. Ілліча) становлять близько 10,8 млн. т сталі, більше 11 млн. т металопрокату, понад 5 млн. т коксу і більше 40 млн. т залізорудної сировини. `Метінвест` не тільки повністю забезпечує власні потреби в сировині, але і є великим постачальником залізної руди для металургійних компаній України і низки країн Європи. Всього до складу групи входять 23 українських і зарубіжних підприємства, починаючи від сировинних і закінчуючи Харцизьким трубним заводом, трейдерськими та логістичними компаніями.
Як бачите, потужності досить значні. І, що найголовніше, що забезпечують вертикальну інтеграцію металургійного виробництва, включаючи і збут. Плюс до цього придбані активи ММК імені Ілліча, до складу яких входить не тільки власне потужності з виплавки близько 7 млн. т сталі на рік, але і ряд допоміжних служб, підприємств та установ. У цілому, придбання другого за величиною металургійного підприємства в країні можна вважати успіхом для імперії Ахметова, особливо, враховуючи при цьому й сусідство з `Азовсталлю`. Фахівці вважають, що холдинг Ріната Ахметова в 2010 році виробить 14-15 млн. т сталі, що дозволить компанії опинитися на 11-15 місцях за підсумками року в рейтингу світових виробників.
З іншого боку, для ММК ім.Ілліча злиття з `Метінвестом` виявилося тієї паличкою-виручалочкою, яка дозволила підприємству залишитися на плаву і дала йому час для вирішення юридичних казусів. Тепер `іллічівці` отримають можливість завантажити свої потужності завдяки постачанням сировини з підприємств `Метінвеста`, залишиться тільки проблема збуту.
Необхідно відзначити, що Ринат Ахметов також розраховував на придбання і `Запоріжсталі`. Там, здавалося, все вже було обговорено і вирішено. Причому, ще до рішення маріупольського питання. Але в останній момент угода була перервана, через те що російські конкуренти запропонували суму більшу, ніж `Метінвест`. Ахметов звернувся до Лондонського суду і має всі шанси отримати компенсаційні мільйони. Хоча таке рішення основних власників запорізького комбінату явно не сподобався донецькому олігарху.
Конфліктує `Метінвест` і зі структурами ІСД. І тут також проблема полягає в забезпеченні сировиною. Вхідний в ІСД Алчевський меткомбінат заборгував за сировинні поставки за чутками більше $ 200 млн. І в нинішній ситуації цілком можливо чергове поглинання. Адже для чого-то в липні корпорація ІСД через свого швейцарського партнера компанію Dufегсо взяла в російському `Зовнішекономбанку` кредит на $ 300 млн. І не виключено, що `Метінвесту` і в цьому випадку вдасться увійти до складу акціонерів Алчевського меткомбінату. А це - додаткові близько 4 млн. т сталі на рік.
Так чи інакше, всі ці реорганізації і зміни власників мають, як мінімум, один позитивний аспект. За рахунок переходу проблемних підприємств під контроль більш потужних груп були фактично врятовані від банкрутства найважливіші активи. Ситуація поки до кінця не вирішені, ймовірно, будуть ще нові злиття та поглинання, але загроза закриття комбінатів вже фактично виключена. Нові співвласники мають намір нарощувати потужності і виходити на ринки зміцнілими та оздоровитися.
Валерій Фортунін
http://www.rusmet.ru/
У металургійній галузі України вималювалася ведуча трійка найбільших виробників
+380 44 237 XX XX +380 44 237 2567
Ідентифікатор: 7846
3 жовт. 2024 р.
30 вер. 2024 р.
