Більшість нових проектів у світовій металургійній галузі, реалізація яких почалася в останній рік, орієнтуються, здебільшого, на внутрішні або регіональні ринки. Тільки в одній країні - Бразилії - ці проекти мають яскраво виражену експортну спрямованість. У найближчі роки Бразилія, володіє величезними запасами залізної руди, може перетворитися у великого постачальника напівфабрикатів і сталевої продукції на світовий ринок.
Бразилія
Бразилія, традиційно замикає першу десятку виробників і експортерів сталі у світі, зазвичай сприймалася в світовій металургійній галузі як постачальник, перш за все, залізної руди. У минулому році виробництво залізорудної сировини в Бразилії в перерахунку на концентрат, склало, за даними UNCTAD, близько 300 млн. т - другий показник у світі після Австралії. Велика частина цієї продукції була експортована в Китай, країни Східної Азії і Західної Європи.
Металургійна промисловість Бразилії протягом останнього десятиліття розвивалася досить помірними темпами. Якщо в 2000 році в країні було виплавлено близько 27,8 млн. т сталі, то рекордний показник 2008 року склав 33,7 млн. т, тобто зростання склало трохи більше 20% - досить скромний результат у порівнянні з країнами Азії, Близького Сходу, та й, загалом, Росії з України. У поточному році обсяг виробництва сталі в Бразилії повинен вийти на рівень близько 33 млн. т.
Традиційно найбільшою статтею бразильського експорту сталі були сляби, які виплавляли з місцевої руди та постачалися на прокатні заводи в США, країни Західної Європи та Східної Азії. Ці операції здійснювалися як незалежними бразильськими компаніями (наприклад, CSN), так і фірмами з участю іноземного капіталу - так, великий пакет акцій Usiminas належить японської Nippon Steel, а Arcelor Mittal і зовсім має в Бразилії дочірній підрозділ. Однак у 2007-2008 роках в бразильській металургійної промисловості почав вимальовуватися новий формат співпраці - спільне будівництво `з нуля` комбінатів, орієнтованих на випуск слябів для постачання прокатного виробництва іноземного партнера. Причому, бразильську сторону в цих угодах представляла найбільша залізорудна корпорація Vale, яка до цього моменту не виявляла особливого інтересу до виплавки сталі.
Криза призвела до того, що майже всі ці проекти були призупинені. Станом на сьогоднішній день завершено тільки один - комбінат Companhia Siderurgica do Allantico (CSA) плановою потужністю 5 млн. т слябів на рік, побудований спільно з німецькою Thyssen Krupp. Передбачається, що щорічно підприємство буде відправляти 3 млн. т напівфабрикатів на недавно вступив в дію прокатний завод Thyssen Krupp в США, а 2 млн. т - на її європейські комбінати. Вихід на повну потужність планується на 2012-2013 роки.
Втім, за цією `першою ластівкою` повинна послідувати ціла зграя. У вересні минулого року керівництво Vale взяло на себе зобов`язання протягом п`яти років інвестувати $ 17,5 млрд. у металургійні проекти (не рахуючи збільшення видобутку залізної руди в півтора рази, до 450 млн. т на рік). Зараз компанія приступила до виконання своїх обіцянок.
Найближчим часом Vale має стартувати три нових металургійних проекту. У рамках першого з них, Acos Laminados do Para (Alpa), у північному бразильському штаті Para до кінця 2013 року буде побудований завод на 2,5 млн. т слябів на рік. З них 1,75 млн. т будуть відправлятися на американський завод California Steel Industries, який належить Vale і японської компанії JFE Steel, а 750 тис. т - на споруджуване прокатне підприємство в Бразилії, яке зводять Vale і місцева компанія Aco Cearense.
Другий проект Vale буде реалізовувати в партнерстві з корейськими компаніями Dongkuk Steel і Posco, зарезервувавши за собою контрольний пакет акцій підприємства. Потужність першої черги комбінату Companhia Siderurgica do Pecem, який повинен вступити в дію в 2014 році, становитиме 3 млн. т на рік, в подальшому передбачається розширення продуктивності до 6 млн. т на рік.
Нарешті, третій проект, який Vale поки що збирається реалізовувати самостійно, передбачає будівництво в південному штаті Еспіріту-Санту комбінату Ubu Steel Company на 5 млн. т слябів на рік, який теж повинен почати випуск у 2014 році.
Ці три проекти вже отримали необхідні ліцензії або близькі до цього, так що будівництво всіх трьох підприємств має стартувати в кінці поточного - початку майбутнього року. Однак у портфелі у Vale є ще перспективні проекти. Зокрема, розглядається питання про розширення продуктивності CSA до 6 млн. т на рік. Крім того, інтерес до будівництва меткомбінатів в Бразилії періодично проявляють китайські компанії.
Крім Vale, збільшення виробництва сталі планують і діючі бразильські металургійні компанії. CSN в першій половині 2011 року введе в дію міні-завод на 500 тис. т на рік і планує в майбутньому році почати будівництво ще одного - на 600 тис. т на рік. Крім того, керівництво компанії хоче протягом найближчих шести років інвестувати до $ 5 млрд. на розширення потужностей з виробництва плоского прокату на 9 млн. тонн на рік - шістьма модулями по 1,5 млн. т. Втім, компанія поки не визначилася ні з партнерами , ні з фінансуванням цих проектів.
Arcelor Mittal в середині поточного року відновило зупинене під час кризи розширення продуктивності заводу Monlevade від 1,2 млн. до 2,4 млн. т довгомірного прокату на рік. Зведення аглофабрики, доменної печі і прокатного стану повинно бути завершено до середини 2012 року. Крім того, на початку майбутнього року керівництво корпорації має визначитися з проектом будівництва стану гарячої прокатки на 3,5 млн. т в рік на комбінаті Arcelor Mittal Tubarao. Якщо стану буде дано зелене світло, то підприємство припинить поставки товарних слябів, повністю переключившись на випуск готового прокату.
Компанія Gerdau до 2014 року передбачає інвестувати в Бразилії до $ 5 млрд., але більше орієнтується на створення нових прокатних потужностей. У принципі, компанія збирається побудувати до 2013 року міні-завод на 600 тис. т на рік і підприємство з випуску довгомірного прокату з спецсталей для машинобудування на 500 тис. т на рік, але поки не визначилася, де саме будуть розташовуватися ці підприємства.
Нарешті, Usiminas відмовилася від будівництва комбінату на 5 млн. т слябів на рік у штаті Мінас-Жерайс, вирішивши замість цього вкласти кошти в розширення виробництва залізорудної сировини. За словами представників підприємства, у найближчі кілька років ринок товарних слябів буде не дуже привабливим.
У цьому керівництво Usiminas, безумовно, повністю право. Якщо Vale реалізує всі свої проекти (а причин для сумніву в цьому поки немає), то в 2014 році бразильський експорт товарних слябів може зрости на 14,75 млн. т у порівнянні з 2009 роком (або на 11,25 млн. т, якщо на Arcelor Mittal Tubarao до цього часу буде побудований прокатний стан). Втім, 9,75 млн. т даної продукції вже мають конкретних покупців, причому, частина цієї продукції зарезервована для нових прокатних заводів, так що значного надлишку пропозиції слябів на світовому ринку, швидше за все, не відбудеться. Однак, безперечно, українським і російським експортерам плоских напівфабрикатів у 2013-2015 роках, дійсно, швидше за все, доведеться зіткнутися з погіршенням зовнішньоторговельної кон`юнктури.
І до кризи, і в цьому році бразильські фахівці заявляли про можливе збільшення виробництва сталі в країні до близько 80 млн. т на рік до 2015 року, однак ці оцінки виглядають явно перебільшеними. У кращому випадку, через п`ять років бразильська металургійна галузь буде видавати порядку 50-55 млн. т на рік, з яких до 20 млн. т на рік буде експортуватися. При цьому, слід зазначити, що бразильські компанії, за винятком Vale, більше орієнтуються не стільки на експорт, скільки на внутрішній ринок. Споживання сталі в швидко зростаючої економіки Бразилії збільшується стрімкими темпами. За даними бразильської митниці, в перші три квартали поточного року постачання сталевої продукції в країну досягли 4,37 млн. т - в 2,6 рази більше, ніж за той же період річної давності. Так що, судячи з усього, сляби і надалі залишаться основною статтею бразильського `сталевого експорту`. При цьому, велика частина поставок готового прокату буде припадати на країни Північної і Південної Америки.
Закінчення слідує
http://www.rusmet.ru/