Коротка передісторія. У 2010 році на ринку нікелю боролися дві тенденції: з одного боку, виробництво поступово нарощувалася. Це відбувалося з об`єктивних причин - у часи ринкового буму в нікелеву галузь були зроблені значні інвестиції. Родовища, освоєння яких в період кризи було відкладено, поступово починають роботу.
Крім того, поступово долався `психологічний` бар`єр розробки не звичних родовищ сульфідних руд, а латерітових (оксидних) руд. Особливу роль у цьому процесі відіграє Китай, масштабно використовує оксидні нікелеві руди при виробництві нержавіючих сталей.
У той же час ринок, активно (так і хочеться сказати примусово) накачується дешевої ліквідністю категорично відмовлявся сходити з бичачого тренда.
У результаті виникли ідеологічні розбіжності. Ряд галузевих аналітиків, базуючись на балансі попиту і пропозиції, вказували в якості цінового орієнтиру цифру 18 000 дол / т. У той же час аналітики фінансові, вказали в якості цінового орієнтиру на кінець року значення 26 000 дол / т.
Хто переміг - можна подивитися на графіку. Так і хочеться згадати відому цитату: `Лікар сказав в морг, значить в морг`.
У поточному році зазначене протистояння продовжиться. Підтримкою точки зору на зниження ціни буде виступати поступове уповільнення відновлення світової економіки, в тому числі і ймовірне (прогнозована) гальмування зростання китайського ВВП.
Ось і така відома організація, як Міжнародна дослідницька група по нікелю (INGS), проаналізувавши баланс виробництва і споживання металу, заявила, що за листопадовим даними 2010 року виробництво рафінованої нікелю склало 125 тис.т, а його споживання тільки 118 тис.т. У наявності місячний профіцит у розмірі майже 7 тис. т рафінованого нікелю. При цьому, жовтневий 2010 профіцит становив менше 6 тис. т.
До того ж, на противагу традиційним фінансовим інтервенцій на сировинних ринках, які були дуже популярні серед китайських фінансових інститутів, у Китаю з`являється інший цікавий джерело спекулятивних інвестицій - борги проблемних країн Єврозони, які Китай планує викуповувати у величезних масштабах. Мета - підтримка євро з метою нарощування експорту в країни Єврозони, поступово заміщуючи втрати в обсягах експорту в США.
Ці фінансові операції можуть відтягнути деяку кількість ресурсів зі спекулятивних товарних ринків.
Іншим (протилежним за напрямком впливу) фактором в поточному році стане діяльність ETF-фондів, у тому числі фондів, що працюють з готівковим металом. Вони, як і інші фінансові гравці, в поточному році навряд чи будуть відчувати нестачу у фінансових ресурсах, а відповідно будуть активно викуповувати `надлишки` металу, зберігаючи видиму дефіцитність пропозиції.
Ось і початок року свідчить про реалізацію такого сценарію.
З деяким запізненням (всього-то на пру тижнів) досягнута мета торішнього прогнозу - нікель коштує в районі 26 000 доларів за тонну. І поки що (на відміну, скажімо, від ринку міді) ніяких ознак відкату.
Як цікавий факт відзначимо, що основне зростання початку року припав саме на момент закінчення в Росії новорічних канікул. Збіг?
Як ще один факт, який підтверджує наш прогноз відзначимо те, що в період з 7 по 13 січня біржові запаси нікелю зменшилися на 1,3% (до рівня 135 тис. т). Фонди відкривають позиції, як вважають багато аналітиків.
У той же час, минулого тижня компанія BHP Billiton заявила про відновлення роботи рафінувальні заводу Kwinana, розташованого в Західній Австралії. Завод був зупинений з технічних причин у грудні минулого року. До речі, в 2009 році завод виробив більше 65 тис. т нікелю.
Вадим Грінберг
http://www.rusmet.ru/