До останнього часу постачальники конструкційної сталі в країни Близького Сходу розраховували просто пережити несприятливий період, коли попит на імпортну продукцію в цьому регіоні практично дорівнював нулю. Передбачалося, що, вичерпавши свої запаси, дистриб`ютори рано чи пізно повернуться на ринок, завдяки чому металурги зможуть розпродати накопичену продукцію і підняти ціни.
Однак чим далі, тим все менш ймовірним здається такий розвиток подій. Дійсно, обсяги закупівель довгомірного прокату близькосхідними компаніями залишаються на мінімальному рівні протягом майже двох місяців - фактично, з початку року, але це, судячи з усього, відображає реальне падіння попиту на цю продукцію. За даними деяких джерел, споживання арматури в Єгипті впало не менше ніж на чверть порівняно з січнем, Лівія взагалі перебуває поза ринком і, очевидно, не скоро повернеться на нього. Не вщухають заворушення в Ємені, який був у минулому році достатньо великим покупцем турецької арматури. Проте і в більш благополучних країнах активність у будівельній галузі різко впала. Нових будівництв не ризикують починати ні уряду, ні приватний сектор.
Тому ринкам цілком вистачає місцевого виробництва довгомірного прокату і тих невеликих обсягів продукції, які доставляються з-за кордону. В останні два тижні турецькі компанії повідомляли про невеликі обсяги поставок арматури і катанки в Саудівську Аравію, ОАЕ, Ірак і Ліван, український завод `Арселор Міттал Кривий Ріг` також відправляв дрібні партії прокату в той же Ірак і східне Середземномор`я. Близькосхідні трейдери, які ще залишаються на ринку, потроху докуповують сталеву продукцію, поповнюючи запаси. Тому виникнення дефіциту, як це було минулої осені, регіону, швидше за все, у доступному для огляду майбутньому не загрожує.
Турецькі компанії, що зіткнулися із загрозою втрати до третини свого експортного ринку арматури, практично припинили пропонувати свою продукцію в неспокійні країни Близького Сходу, оскільки проблеми можуть виникнути не тільки з попитом, але і з оплатою товару. Багато виробників в останні півтора-два місяці скоротили обсяг випуску на 20-35%. Основні поставки здійснюються на внутрішній ринок, крім того, турецька арматура інтенсивно пропонується в США і країни Латинської Америки і Південно-Східної Азії.
На цінові поступки металурги, при цьому, більше не йдуть. На внутрішньому ринку арматура часом пропонується турецькими компаніями менш ніж по $ 650 за т EXW, майже нарівні з заготовками, які коштують близько $ 630-640 за т EXW (без ПДВ), але для іноземних покупців вказуються ціни на рівні $ 655-665 за т FOB. Українська арматура продається, приблизно, по $ 650 за т FOB або трохи нижче. Очевидно, турецькі компанії більше не збираються зменшувати ціни: при дорогому металобрухт і піднімається в ціні залізній руді це призвело б лише до збитків. У випадку наростання проблем зі збутом більш імовірно подальше зменшення обсягів виробництва.
У принципі, у квітні ситуація на близькосхідному ринку довгомірного прокату може покращитися. Якщо не буде подальшого погіршення політичної ситуації в регіоні, ділова активність може трохи піти на поправку, хоча для відновлення економічної стабільності тепер знадобиться не менше кількох спокійних місяців. Крім того, в кінці березня - початку квітня очікується повернення на ринок іранських компаній. Зараз попит на арматуру та заготовки з їх сторони дуже незначний, але з початком нового року за місцевим календарем (21 березня) в будівельній галузі очікується, якщо не підйом, то, принаймні, деяке пожвавлення.
На регіональному ринку заготовок відбуваються схожі процеси. Деякі трейдери в СНД готові пропонувати заготівлі по $ 590 за т FOB і менш, особливо цим `грішать` компанії, що працюють на іранському напрямі. У той же час, більшість українських і російських виробників встановили ціни на березень в інтервалі $ 620-630 за т FOB незважаючи на слабкий попит. При цьому, обсяг пропозиції з їх боку на найближчі кілька тижнів різко обмежений. Ряд компаній пропонують заготовки, а також довгомірний прокат до Італії і Балканські країни за цінами, вищими, ніж зараз можна отримати на Близькому Сході.
Скоротивши випуск, виробники довгомірного прокату змогли уникнути падіння цін. Однак розраховувати на відновлення близькосхідного ринку в найближчі місяці, мабуть, не доводиться.
Віктор Тарнавський
http://www.rusmet.ru/