На європейському ринку стали не залишилося й сліду від оптимізму, характерного для першого кварталу поточного року. Хоча, за оцінками регіональної металургійної асоціації Eurofer, видимий ріст споживання сталі в країнах ЄС цього року складе близько 6% в порівнянні з минулим, а розширення інвестицій у придбання машин і обладнання буде близьким до 5-6%, попит в даний час практично дорівнює нулю. Більшість виробників і дистриб`юторів не відчувають гострої необхідності в пололненіі запасів плоского прокату і проводять вичікувальну політику. На думку ряду експертів, змінити їхні настрої може, хіба що, кардинальне поліпшення політичної та економічної ситуації в регіоні - наприклад, наступ стабільності в Північній Африці.
Поки ніяких ознак швидких позитивних змін не спостерігається, так що європейські споживачі, як і раніше тримаються поза ринком, тим більше, що ціни на сталеву продукцію в регіоні останнім часом знижуються і, очевидно, будуть падати ще. Європейські компанії, натхненні підйомом на початку поточного року, допустили не зовсім обгрунтоване збільшення завантаження потужностей. За даними World Steel Association, в першому кварталі поточного року в регіоні було виплавлено 45,6 млн. т сталі, на 7,3% більше, ніж за той же період попереднього року. Якщо в січні-лютому це ще можна було виправдати накопиченням запасів трейдерами і кінцевими споживачами, то березневе збільшення випуску на 11% в порівнянні з лютим виглядає невиправданим.
Тепер європейським компаніям доводиться за це розплачуватися. За останній місяць основні виробники плоского прокату в країнах Європи зменшили котирування на 30-50 євро за т. Вартість гарячекатаних рулонів скоротилася до 570-580 євро за т EXW, холоднокатаних - до $ 670-700 євро за т. Однак збільшення збуту це поки не сприяє .
Зростання курсу євро, знову перевищив позначку $ 1,45, вкрай негативно впливає на конкурентоспроможність європейських металургійних компаній. При цьому, для постачальників `доларового` прокату з ряду країн Європа залишається чи не єдиним ринком, де можна розраховувати на більш-менш стабільні продажі. На відміну від минулого року, коли європейські споживачі свідомо обирали більш дорогу продукцію місцевого виробництва з більш оперативними строками поставки, зараз більшість покупців проявляють інтерес до імпорту.
Як визнає Eurofer, цього року закупівлі сталевої продукції з-за меж ЄС мають зрости на 12% в порівнянні з попереднім роком. При цьому, в минулому році поставки вже збільшилися на 30%. Близько половини європейського імпорту прокату і напівфабрикатів в 2010 році приходилися на Росію та Україну. І зараз вони задають тон на ринку, пропонуючи найбільш дешеву продукцію.
Труднощі зі збутом, які виробники плоского прокату з СНД зазнають в останні кілька тижнів, отралізісь і на європейських поставках. За квітень ціни на російську і українську листову сталь впали на $ 50-80 за т. Вартість українських гарячекатаних рулонів у країнах Східної Європи скоротилася до 465-480 євро за т DAP, а російська продукція пропонується по 500-520 євро за т CFR / DAP. Недалеко від своїх колег з СНД пішли і турецькі компанії, які також зазнали у квітні спад на внутрішньому ринку. Гарячий прокат турецького виробництва котирується в Південній Європі на рівні 520-530 євро за т CFR. Довершують картину індійські й китайські компанії, що пропонують гарячекатані рулони європейським покупцям по 550-570 євро за т CFR. Крім того, турецькі, індійські та китайські виробники активні на європейському ринку оцинкованої сталі.
Більшість європейських аналітиків оцінюють перспективи регіонального ринку вельми песимістично. Традиційно другий квартал є періодом сезонного зростання ділової активності, але в цьому році нічого подібного не спостерігається і, швидше за все, не відбудеться. Як вважають трейдери, в травні покупці можуть відновити операції у разі падіння цін на гарячий прокат до менше 450 євро за т CPT, але це лише стабілізує ціни на низькому рівні на тривалий термін. Наступна хвиля закупівель в регіоні очікується не раніше серпня-вересня.
Віктор Тарнавський
http://www.rusmet.ru/