Споживання сталі в другому кварталі, як правило, зростає в порівнянні із зимовими місяцями, тому на цей період часто доводиться підвищення цін на сталеву продукцію. Однак у поточному році підйом припав на січень-лютий, в той час як у квітні котирування на плоский прокат скорочувалися або, у кращому випадку, стагнували на всіх основних регіональних ринках. Надлишок пропозиції при зменшився привів до появи дисбалансу на світовому ринку сталі і змусив металургів йти на поступки споживачам. Втім, виробники сподіваються, що в травні падіння котирувань вдасться зупинити і повернути назад.
Збіг обставин
У цьому році світова економіка повинна була поступово виправлятися після важкої кризи, а споживання сталі в західних країнах і на Близькому Сході - потроху додавати. Однак виконання цього `плану` завадили спочатку політика - старанно роздмухувані заворушення на Близькому Сході, які, було, трохи вщухли після початку війни в Лівії, але до кінця квітня спалахнули знову, створивши нову `гарячу точку` в Сирії, а потім - землетрус в Японії.
За оцінками японського уряду, промислове виробництво в березні скоротилося на 15,3% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Та й квітневий показник буде, швидше за все, не дуже високий. Вихід з ладу низки промислових підприємств через землетрус і цунамі привів до розриву виробничо-збутових ланцюжків, що найбільше вдарило по автомобільній промисловості, включаючи підприємства японських компаній за кордоном. В кінці квітня японські металургійні корпорації JFE Steel і Nippon Steel заявили про необхідність зниження завантаження потужностей у найближчі місяці з-за переповнення складів і труднощами зі збутом всередині країни і за кордоном.
Проблемою металургів стало те, що в квітні поєдналися два негативних тенденції. Скорочення попиту через несприятливих економічних і політичних факторів збіглося з надмірною розширенням обсягів виробництва. Світовий обсяг виплавки сталі у першому кварталі поточного року, за даними World Steel Association (WSA), перевищив показники аналогічного періоду 2010 року на 8,9%. При цьому, значного зростання добилися всі провідні виробники сталі - Китай, Індія, СНД, ЄС, США, країни Східної Азії. Особливо високі показники продемонстрували Туреччина і Корея.
У той же час, видиме споживання сталевої продукції збільшилося набагато скромніше, а в країнах Близького Сходу і зовсім скоротилося в порівнянні з минулим роком. У металургів з`явилися значні надлишки, які пішли, в першу чергу, на експорт. Так, китайські компанії в березні практично подвоїли закордонні поставки сталевої продукції в порівнянні з лютим, а всього за перший квартал за кордон було відправлено понад 10,8 млн. т сталі - на 21% більше, ніж за той же період попереднього року.
У квітні китайські виробники свідомо проводили на зовнішніх ринках стратегію низьких цін. Вартість гарячекатаних рулонів була в них, як мінімум, на $ 30-50 за т нижче, ніж у найближчих конкурентів з Кореї, Тайваню і Японії, а розрив у цінах на оцинковану сталь досягав $ 70-120 за т. За рахунок цього китайці могли отримувати замовлення навіть в умовах відносно слабкого попиту на плоский прокат в регіоні. Втім, для китайських металургів експорт ніколи не грав значної ролі: у березні частка зовнішніх поставок у загальному обсязі виплавки сталі склала всього 8,3%. Набагато гірше довелося компаніям, спочатку орієнтуються на зарубіжні ринки.
Через падіння попиту в політично нестабільних і стрімко нарощують власне виробництво прокату країнах Близького Сходу з великими труднощами зіткнулися в квітні металургійні компанії з України, Росії і Туреччини.
При цьому, найбільш болючою для українських виробників плоского прокату стала практична втрата турецького ринку. Завдяки введенню в дію нових потужностей в минулому році основні потреби Туреччини в гарячекатаних рулонах можуть тепер покриватися за рахунок продукції місцевого виготовлення, яка, до того ж, пропонувалася в квітні за цілком конкурентоспроможними цінами. Більш того, в останній місяць з браком попиту довелося стикатися навіть турецьким виробникам гарячого прокату, які намагалися знайти нові ринки збуту в Європі.
Євросоюз і США стали в квітні місцем докладання зусиль для постачальників сталевої продукції з багатьох країн. При цьому, умови для таких операцій створилися досить сприятливі. У США незважаючи на високий ступінь захисту національного ринку антидемпінговими та компенсаційними митами зіграло свою роль те, що ціни на сталеву продукцію в країні були цієї весни на $ 100-300 за т вище, ніж на світовому ринку, що виправдовувало витрати на доставку. У березні обсяг імпорту сталі в США досяг максимального значення з жовтня 2008 року.
У Європі на користь компаній з-за кордону зіграло, перш за все, підвищення курсу євро по відношенню до долара. До кінця квітня вартість європейської валюти вперше з грудня 2009 року подолала позначку $ 1,48. У результаті номінована в доларах сталева продукція виявилася дуже конкурентоспроможною на місцевому ринку. Правда, в ЄС квітень був відверто невдалим місяцем з точки зору бізнесу. Якщо на початку року європейські дистриб`ютори і кінцеві споживачі накопичували запаси сталевої продукції, то в березні-квітні вони, навпаки, витрачали їх, утримуючись від нових придбань.
Позбавлені можливості збільшити продажі на всіх основних ринках (слабкий попит у Європі і на Близькому Сході супроводжувався спадом на російському ринку), українські та російські металурги були змушені відступити. До кінця квітня вартість російського гарячого прокату впала приблизно на $ 120-130 за т (більше ніж на 15%) у порівнянні з піком в кінці лютого. Українська продукція опустилася на рівень початку поточного року. У Європі, яку буквально захлеснула `імпортна хвиля`, спад склав 80-100 євро за т.
Втім, все на світі має свій кінець. Спад на світовому ринку плоского прокату триває вже більше двох місяців. Судячи з досвіду минулих років, ціни вже близькі до досягнення `дна`. І у металургів є підстави сподіватися на те, що травень буде для них більш вдалим місяцем, ніж квітень.
Підготовка до повороту
Хоча ситуація на світовому ринку сталі продовжує залишатися складною, в останніх числах квітня в деяких регіонах з`явилися обнадійливі ознаки. Перш за все, незважаючи на спад деякі східноазійські компанії налаштувалися на підвищення цін.
Зачинателем цього процесу виявилася корейська компанія Posco, після тривалих коливань все ж зважилася підняти внутрішні ціни на плоский прокат на $ 146 за т. За кілька днів її приклад наслідувала Hyundai Steel. Потім та ж Posco повідомила про намір збільшити вартість суднобудівного листа для японських клієнтів на 15 тис. ієн (більше $ 180) за т за травневими поставкам. У відповідь японські виробники гарячого прокату запропонували своїм корейським покупцям подорожчання від $ 780-800 за т FOB у квітні до $ 850-900 за т FOB у травні-червні.
Безумовно, в чималому ступені стрибок цін на сталеву продукцію пояснюється зростанням сировинних витрат металургійних компаній у другому кварталі. Ціни на коксівне вугілля та залізну руду піднялися більш ніж на третину (якщо брати умови FOB) в порівнянні з трьома першими місяцями поточного року. Про необхідність підйому котирувань не менш ніж на $ 150 за т з метою компенсації цих додаткових витрат азіатські металургійні компанії говорили ще на початку березня. Зараз виробники стали роблять нову спробу. При цьому, за всіма ознаками, в третьому кварталі проблема дорожнечу сировини актуальності не втратить. Спотові ціни на австралійський коксівне вугілля як і раніше перевищують $ 320 за т FOB, а залізна руда при поставках до Китаю стійко перевищує $ 180 за т CIF і навряд чи істотно подешевшає в найближчому майбутньому.
Успіх оголошеного підвищення залежить від Китаю. Поки китайські компанії в достатку пропонують комерційний плоский прокат за низькими цінами, піднятися можуть тільки котирування на високоякісну продукцію. Проте в Китаї до кінця квітня також намітилися деякі зміни на краще. Місцеві аналітики очікують після травневих свят короткочасного зростання купівельної активності і підйому цін на сталеву продукцію. Навряд чи це призведе до істотного збільшення котирувань в умовах хронічного перевиробництва сталі в країні, але де-не-яку підтримку регіонального ринку надати може.
Втім, вирішальну роль у визначенні напрямку руху цін на плоский прокат на світовому ринку повинні зіграти російські та українські компанії. Раптове падіння продажів в усіх напрямках в квітні явно стало для них неприємною несподіванкою, а природною реакцією на неї став скидання цін. В кінці квітня російським металургам вдалося навіть втягнути в невелику цінову війну китайців, дуже різко прореагировавших на пропозиції, що надійшли на постачання недорогих російських гарячекатаних рулонів в країни Південно-Східної Азії.
Тут позитивну роль повинна зіграти пауза, яка триватиме до 10 травня. У другій половині місяця аналітики прогнозують завершення процесу оптимізації складських запасів (destocking) в Європі і близькосхідних країнах, так що видиме споживання наблизиться до реального. Власне, вже в кінці квітня зросла купівельна активність в Туреччині, що дало місцевим виробникам можливість підвищити ціни на гарячий прокат приблизно на $ 20 за т. Якщо цей процес пошириться і на Європу, у другій половині травня можна буде очікувати стабілізації цін, а в червні - і деякого зростання. Правда, для європейських металургів вельми актуальною залишиться і валютна проблема. Наприкінці квітня керівництво Федеральної резервної системи США заявило про викуп держоблігацій на $ 600 млрд., що призведе до різкого збільшення доларової готівкової маси і подальшого ослаблення долара на світовому валютному ринку.
Деяке зростання цін, імовірно, відбудеться в травні і на світовому ринку довгомірного прокату. Весь квітень ціни на арматуру та заготівлі на Близькому Сході стагнували при дуже слабкому попиті з боку більшості традиційних покупців. Однак наприкінці минулого місяця турецьким постачальникам все ж таки вдалося добитися нової хвилі закупівель і підняти котирування на $ 20-30 за т в порівнянні з початком квітня. Очевидно, в травні злегка додати повинні і заготовки. Щоправда, як попереджають аналітики, нинішня активізація купівельного попиту в регіоні буде короткочасною. Якщо пожвавлення близькосхідного ринку довгомірного прокату взагалі відбудеться в поточному році, це буде вже у вересні, після завершення Рамадану (1-30 серпня).
Мабуть, більш серйозний вплив на вартість арматури нададуть ціни на металобрухт. У квітні ринок стагнував, при цьому, навіть при мінімальному попиті зниження котирувань як в Азії, так і в Середземномор`ї було досить помірним. У найближчі тижні основні покупці, як очікується, повернуться на ринок, і ціни на металобрухт відразу ж підскочать вгору.
Віктор Тарнавський
http://www.rusmet.ru/