В кінці квітня спад на світовому ринку плоского прокату поступово зійшов нанівець. Ціни стабілізувалися, а в середині травня, на думку багатьох фахівців, з`являться і можливості для зростання. У той же час, на тих регіональних ринках, де ціни в березні-квітні були більш-менш стабільними, навпаки, почалося зниження. На поступки споживачам пішли американські компанії, а китайські виробники, які весь квітень пробували збільшити вартість своєї продукції, несподівано опустили експортні котирування на гарячий прокат до $ 685-695 за т FOB.
Безпосередньою причиною своїх дій китайці називають появу в регіоні конкуруючої російською продукцією. У другій половині квітня російські металурги, зіткнувшись із серйозними збутовими проблемами всередині країни і за кордоном, звернули свою увагу на Далекий Схід - перш за все, Корею, Індію і деякі країни Південно-Східної Азії. Пропозиції з їх боку надходили з розрахунку $ 720-740 за т CFR, що приблизно соответствало вартості аналогічної китайської продукції в середині квітня. Крім того, за словами китайців, їх серйозно турбувала можливість конкуренції з боку українських компаній, в кінці минулого місяця продавали гарячекатані рулони взагалі по $ 630-640 за т FOB, що відповідало менш $ 700 за т CFR у країнах Східної Азії.
Така нервова реакція з боку китайських металургів обумовлена тим, що зараз вони як ніколи потребують ринках збуту за кордоном. При цьому, азіатські країни є для них основним ринком. У березні 2011 року з 4,91 млн. т китайського експорту сталі, за даними MySteel, майже 2,6 млн. т припало на Корею, 1,4 млн. т - на Індію, В`єтнам і Таїланд, а всього в першій десятці покупців китайського прокату значилися лише дві неазіатського країни - Бельгія та США, які закупили в сукупності близько 630 тис. т сталевої продукції (дані про обсяг зовнішніх поставок в березні, представлені MySteel, розходяться з офіційними, перевищуючи їх, щонайменше, на 800 тис. т ). Найбільшою статтею експорту були гарячекатані рулони - більше 750 тис. т.
У принципі, внутрішні ціни на плоский прокат на китайському ринку перевищують експортні. На початку травня середня ринкова вартість комерційних гарячекатаних рулонів у східних провінціях перевищила $ 765 за т з металобази. При цьому, курс юаня до долара безперервно зміцнюється. На початку травня він вперше з 1993 року перевищив позначку 6,50 юанів за долар. Це сприяє імпорту сировини - залізної руди і металобрухту, але ставить в невигідне становище експортерів сталевої продукції.
Тим не менш, експорт зараз дуже важливий для багатьох китайських компаній, що, власне, і пояснює їх запеклу боротьбу за зовнішні ринки. У самому Китаї ситуація поступово погіршується. Котирування на місцевому ринку, безупинно піднімалися з середини квітня, 4 травня пішов на спад. Очікування більшості учасників мають негативний характер. Уряд країни, стурбоване найвищим за останні три роки рівнем інфляцію, послідовно посилює фінансову політику. Минулого тижня, зокрема, була підвищена облікова ставка і були збільшені нормативи резервування для банків. Вживаються заходи щодо недопущення зростання цін на нерухомість. Влада остаточно відмовилися від проведення політики стимулювання економіки за допомогою інвестицій. Так, капвкладення в будівництво і реконструкцію залізниць у цьому році було вирішено зменшити від 700 млрд. до 400 млрд. юанів. В реальний сектор надходить все менше кредитних ресурсів, що веде до скорочення обсягів споживання сталі. Звузилися і масштаби споживчого кредитування, що призвело до спаду в китайської автомобільної промисловості, з лютого зменшили обороти.
У той же час, виробництво сталі в квітні, за даними національної металургійної асоціації CISA, перевищувало 1,90 млн. т на день. Компанії поспішають, нарощуючи обсяги випуску незважаючи на виразний надлишок пропозиції на внутрішньому ринку, щоб встигнути до літа. За оцінками уряду країни, в літні місяці в ряді провінцій знову виникне дефіцит електроенергії. У результаті цього, як очікується, влади, як і минулої осені, введуть обмеження на енергопостачання великих промислових споживачів, включаючи меткомбінати.
У цілому китайські сталеливарні компанії не зацікавлені в зниженні цін. У першому кварталі поточного року, за даними CISA, собівартість виплавки сталі в країні зросла на 27,5% в порівнянні з аналогічним періодом річної давнини за рахунок подорожчання сировини та енергоносіїв. У той же час, ціни збільшилися приблизно на 20-22%. Як заявляє CISA, у січні-березні середня рентабельність 77 найбільших металургійних компаній країни становила 2,91%, на 3,3 процентних пункту нижче, ніж у середньому по національній промисловості, а 10 компаній і зовсім завершили цей період зі збитком. Відправляючи надлишки сталевої продукції на експорт, китайські компанії знижують тиск на внутрішній ринок і тим самим утримують ціни на ньому від спаду.
Судячи з усього, китайці найближчим часом будуть уважно відслідковувати дії російських компаній, особливо, рівень їх пропозицій для країн Східної Азії та Індостану. У комерційному сегменті Китай твердо має намір утримувати статус постачальника найменш дорогої сталевої продукції, принаймні, у `своєму` регіоні.
Віктор Тарнавський
http://www.rusmet.ru/