У вересні виробники сталевої продукції традиційно прагнуть підвищити котирування, спираючись на сезонний підйом ділової активності після періоду літніх відпусток і поповнення запасів споживачами. Однак далеко не завжди ці спроби виявляються успішними. У поточному році вересень також виявився невдалим місяцем для металургів. Зростаючі в світі побоювання з приводу можливого фінансової кризи в Європі паралізували ринок сталі і привели до того, що попит на прокат виявився значно нижче очікуваного. У вересні постачальники в цілому змогли уникнути значного зниження цін, але все, як мовиться, ще попереду.
Негативні тенденції
Нинішня ситуація в світовій економіці в деякій мірі нагадує тривожну осінь 2008 року. Як і тоді, слабким місцем виявилася фінансова система. Тільки якщо три роки тому основні проблеми виникли в банків з вкладеннями в іпотечні цінні папери в США та пов`язані з ними похідні інструменти, то тепер `гарячою точкою` стала Європа. Обсяг грецького боргу, який країні поодинці ніяк не погасити, перевищує 320 млрд. євро, а тільки у французьких банках, за деякими даними, знаходиться на 440 млрд. євро грецьких державних облігацій і боргових зобов`язань приватних грецьких компаній. Якщо Греція оголосить хоча б частковий дефолт по своїх боргах, європейські банки-кредитори опиняться в критичній ситуації.
Поки уряди країн ЄС не відмовляються від допомоги Греції та періодичними вливаннями готівки підтримують її фінанси на плаву. Тримаються поки і європейські банки, хоча наприкінці вересня вже повідомлялося про виникнення серйозних проблем у націоналізованого в 2008 році бельгійського банку Dexia. Так чи інакше, криза 2008 року почалася з банкрутства американського інвестиційного банку Lehman Brothers. Якщо в Євросоюзі не буде свого `Lehman`, гострої фази кризи, швидше за все, вдасться уникнути. Але й антикризова політика не несе нічого хорошого регіональній економіці.
Банки і так скорочують обсяги кредитування реального сектора. Уряду поставлені перед необхідністю терміново зменшувати бюджетні дефіцити, урізуючи соціальні витрати. Як і раніше на високому рівні знаходиться безробіття, оскільки бізнес, побоюючись нової хвилі кризи, продовжує знижувати витрати і не створює нові робочі місця. Це пригнічує вплив на споживчий ринок, від ступеня `здоров`я` якого багато в чому залежить не тільки економіка європейських держав, а й промисловість нових ринкових країн, які виконують замовлення європейських фірм. Китайські та інші східноазійські компанії вже зіткнулися зі зменшенням попиту на свою продукцію з боку Європи і США, де економічне зростання в другому півріччі поточного року також сильно загальмувалося.
Як і раніше зберігається напруженість на Близькому Сході, де вже кілька місяців на межі громадянської війни перебуває Сирія. У Єгипті в листопаді мають відбутися парламентські вибори, підсумки яких можуть привести до подальшої дестабілізації обстановки в країні. При цьому, немає ніякої гарантії в тому, що в найближчі місяці не відбудеться вибуху у будь-якій іншій країні регіону.
У складній обстановці на межі кризи знижуються ціни на ресурси навіть незважаючи на те, що товари розглядаються багатьма спекулянтами як відповідний інструмент для мінімізації ризиків. У вересні подешевшала нафта, впали котирування на кольорові метали, так що і сталь навряд чи зможе втриматися від спаду.
Несприятливі тенденції в світовій економіці привели до того, що видимий попит на сталеву продукцію у вересні виявився істотно нижче очікуваного. Споживачі і дистриб`ютори не захотіли (а деякі - і не змогли) вкладати кошти у створення запасів, хоча в більш спокійній обстановці вони б напевно стали створювати резерви перед настанням зими. Хвилі закупівель, на яку розраховували постачальники прокату, не відбулося. Спроба підвищення цін, розпочата багатьма компаніями в кінці серпня - початку вересня, не вдалася. У більшості регіонів вартість сталевої продукції (як довгомірного, так і плоского прокату) за місяць скоротилася приблизно на $ 10-25 за т.
Те, що спад навіть у такій складній обстановці виявився досить помірним, пояснювалося декількома причинами. По-перше, ніхто з основних постачальників сталевої продукції у вересні не вдавався до демпінгу. Як показав досвід 2008-2009 років, коли покупці знаходяться поза ринком в силу макроекономічних чинників, повернути їх за допомогою зниження цін практично нереально. Споживачі відновлюють закупівлі в міру вичерпання власних запасів, а також у разі поліпшення загальноекономічної ситуації. На останнє зараз сподіватися складно, а ось зразкового зрівнювання видимого і реального попиту, очевидно, можна буде чекати ближче до кінця поточного року.
По-друге, непоступливість металургійних компаній була викликана і тим, що їм просто нікуди відступати. Ціни на залізну руду і коксівне вугілля дещо знизилися в четвертому кварталі. У другій половині вересня трохи подешевшав металобрухт. Тим не менш, вартість сировини залишається дуже високою, відповідно, такою ж є і собівартість виробництва. Більшість металургійних компаній і зараз мають дуже низький рівень рентабельності, так що зниження цін ще на $ 30-50 за т зробить їх роботу збитковою.
Новий квартал
Проте уникнути продовження спаду в жовтні буде дуже складно - швидше за все, навіть неможливе. Низький попит у попередні місяці привів до того, що у металургів утворилися надлишки, які неминуче будуть чинити тиск на ринок. Як і раніше несприятливою залишається економічна ситуація. Європейські країни, вливаючи все нові й нові мільярди в Грецію та інші проблемні держави, можуть утримувати статус-кво невизначено довго, але це, якщо переходити на медичні аналогії, буде тільки збивання високої температури, а не реальним лікуванням хворого. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, депресія в економіці Євросоюзу може тривати протягом усього майбутнього року. У зв`язку з цим розраховувати на активізацію реального попиту на сталеву продукцію в Європі, та й в інших західних країнах в осяжному майбутньому не доводиться.
Змінилася на гірше ситуація навіть в Китаї, який влітку грав стабілізуючу роль на світовому ринку сталі. Уряд країни, вже три роки старається компенсувати зниження експорту розширенням внутрішнього споживання, посилено розвиває галузі, орієнтовані на внутрішній ринок, і реалізує великомасштабні будівельні проекти. Одночасно влада намагається не допустити перегріву економіки, проводячи обмежувальну фінансову політику. Поки ситуація в Європі залишалася більш-менш стабільною, Китаю вдавалося знаходити `золоту середину`, але загострення проблеми з американською заборгованістю в серпні і грецькими боргами у вересні призвело до того, що і китайська промисловість скоротила попит на сталеву продукцію.
До кінця вересня ринкові котирування на плоский і довгомірний прокат зменшилися в Китаї до найнижчого рівня з початку поточного року. На національному ринку виник надлишок пропозиції, що змушує китайських металургів шукати альтернативні канали збуту за межами країни. За прогнозами аналітиків, нові пропозиції, які надійдуть відразу ж після святкування чергової річниці заснування КНР, будуть на $ 30-40 за т нижче, ніж у середині вересня. Це неминуче потягне вниз котирування в усьому регіоні. Багато східноазійських компаній запланували на жовтень-листопад підвищення внутрішніх цін внаслідок пожвавлення попиту, але тепер виконання цих планів опинилося під загрозою зриву.
Дуже складним є жовтень для європейських сталеливарних компаній. У вересні на їх користь зіграв валютний фактор. Зниження курсу євро по відношенню до долара привело до збільшення конкурентоспроможності європейської продукції. До того ж, споживачі, зацікавлені в максимально стислі строки поставки, віддавали перевагу продукції регіонального виробництва перед імпортом. Але в жовтні на перший план можуть вийти надлишкові обсяги пропозиції.
Ще влітку корпорація Arcelor Mittal повідомила про зупинку трьох своїх доменних печей. У вересні надійшли повідомлення про можливе тимчасове закриття заводу з випуску довгомірного прокату в Люксембурзі і електрометалургійного підприємства, що випускає плоский прокат, в Іспанії. В кінці місяця про намір скоротити виплавку сталі в четвертому кварталі на 500 тис. т заявила і німецька компанія Thyssen Krupp, ще на початку вересня вважала, що причин для занепокоєння практично немає. Ймовірно, приміром цих двох компаній можуть піти й інші європейські виробники. Принаймні, випуск довгомірного прокату в регіоні був різко зменшений ще в серпні.
Однак ряд європейських компаній мають намір збувати надлишки своєї продукції за межами ЄС. У вересні на середземноморському ринку з`явилися дешеві заготовки й арматури європейського виробництва. Конкуренція з боку цих постачальників стала одним з найважливіших факторів, що обумовили падіння цін на довгомірний прокат і напівфабрикати виробництва СНД і Туреччини у другій половині вересня. Не виключено, що найближчим часом активізуються і європейські експортери плоского прокату. При цьому, основним напрямком їх поставок стануть країни Близького Сходу, де і так пропозиція перевищує попит. Це вже створює додаткові ризики для українських і російських металургів.
В цілому розвиток подій на світовому ринку сталі в жовтні, та й у наступні місяці буде залежати, насамперед, від стану економіки західних країн. Якщо обвалу у фінансовому секторі вдасться уникнути і ситуація в тій же Європі більш-менш стабілізується, споживачі і дистриб`ютори, вичерпавши запаси, відновлять закупівлі, що дасть можливість трохи підняти котирування на сталеву продукцію в кінці поточного року. Жовтень, швидше за все, стане найскладнішим місяцем для металургів, для яких єдиним виходом є продовження політики обмеження обсягів пропозиції.
Віктор Тарнавський
http://www.rusmet.ru/