У перших числах вересня австралійські компанії Rio Tinto і BHP Billiton, які визначають квартальні ціни на залізорудну сировину відповідно до рівня спотових індексів за останні три місяці з місячним лагом, визначилися з вартістю цього матеріалу в жовтні-грудні. Ці показники залишилися практично на одному рівні з третім кварталом. Ціни на 62%-ную австралійську дрібниця Pilbara Blend від компанії Rio Tinto, що складають у даний час $ 168,85 за т FOB, зменшаться менш ніж на 1%, при цьому, на умовах CFR Китай котирування складуть близько $ 176-177 за т. Практично аналогічними будуть і ціни на руду, що поставляється іншій австралійською компанією - BHP Billiton.
За словами аналітиків, світовий ринок залізної руди стабільний, оскільки на ньому практично немає спекулятивною складовою. Як повідомляє The Steel Index, в серпні поточного року сукупний глобальний біржовий оборот по залізорудним контрактами досяг рекордного в історії значення - близько 6,6 млн. т на суму понад $ 1 млрд. Однак у порівнянні з місткістю ринку, що склала в минулому році майже 1, 04 млрд. т тільки за трансокеанських поставкам, ці показники досить мізерні. До того ж, форвардні та опціонні контракти на поставку залізної руди поки що укладають, як правило, не біржові спекулянти, а реальні постачальники і споживачі, страхуються таким чином від коливань цін.
В результаті процеси ціноутворення на світовому залізорудному ринку підпорядковуються, насамперед, законам попиту і пропозиції. У цьому ж відношенні ситуація поки сприяє постачальникам. Протягом останніх років ринок стрімко розширюється завдяки безперервно зростаючому попиту з боку Китаю, на частку якого припадає близько двох третин світового імпорту даної сировини. За перші сім місяців поточного року в країну було поставлено з-за кордону 388,6 млн. т руди, на 7,9% більше, ніж за той же період попереднього року. Власний видобуток в Китаї за цей час, правда, збільшилася на 22% і стабільно перевищує 100 млн. т на місяць, однак китайські компанії розробляють, здебільшого, бідну руду, що вимагає збагачення, так що в перерахунку на традиційний 62-63% - ний концентрат дані китайської статистики потрібно ділити, щонайменше, надвоє.
За прогнозом фахівців Rio Tinto, світовий попит на руду в найближчі вісім років продовжить рости зі швидкістю 100 млн. т на рік, так що до кінця поточного десятиліття оборот ринку досягне позначки 1,8 млрд. т на рік. Як вважають в Rio Tinto, споживання сировини буде збільшуватися не тільки за рахунок Китаю, але і внаслідок індустріалізації та урбанізації в Індії, ряді країн Південно-Східної Азії та Південної Америки. Звичайно, Rio Tinto сама вкрай зацікавлена в реалізації подібного сценарію, так як планує до 2014-2015 років ввести в дію нові потужності з виробництва майже 90 млн. т залізної руди на рік, проте слід визнати, що такі прогнози мають під собою підставу.
По крайней мере, в Китаї підйом в національній металургійної промисловості ще триває. За даними за перші сім місяців поточного року обсяг виплавки сталі в країні досяг 412,1 млн. т, що на 9,9% більше, ніж за той же період річної давності. Причому, майже 80% від цього обсягу споживається всередині країни у будівництві та промислових галузях, орієнтованих на внутрішній ринок.
Саме Китай визначає в даний час і ціни на спотовому ринку руди, до початку вересня впритул підійшли до позначки $ 190 за т CFR. Китайські компанії, і влітку виявляли досить високу активність, в кінці серпня почали збільшувати обсяги закупівель сировини. Деякі покупці вже накопичують запаси, готуючись до недалекій вже зими. Звичайно, з урахуванням того що 60% руди Китай імпортує з Австралії і Бразилії, сезонний фактор на даному ринку діє дуже обмежено, однак до числа провідних постачальників сировини в КНР входять також України і Росія (вони займають разом з Іраном п`яте-сьоме місця за обсягом експорту ЗРС в Китай), а на цьому напрямку зимовий спад виглядає неминучим.
Ще в минулому році більшість фахівців прогнозували на 2012-2013 роки падіння світових цін на руду внаслідок масового введення в дію нових потужностей, але тепер з`ясовується, що більшість проектів у галузі буде реалізовано із значним запізненням у порівнянні з плановими термінами. Найбільш `вузьким` місцем практично скрізь є інфраструктура. Крім того, в Австралії, де одночасно реалізується ціла серія великих проектів, відчувається гострий дефіцит спеціалізованої техніки і, головне, кваліфікованих фахівців, здатних на ній працювати. Тому зараз аналітики виходять з того що, як мінімум, до 2015 року світові ціни на руду залишаться в інтервалі $ 150-175 за т FOB Австралія.
Таким чином, витрати металургійних компаній на ЗРС найближчим часом залишаться відносно стабільними незважаючи на слабкість світового ринку сталі. Що ж, для металургів це буде зайвим стимулом для того щоб не допустити значного падіння цін.
Віктор Тарнавський
http://www.rusmet.ru/