Європа планує зменшити свою залежність від критичної сировини

Єврокомісія розробила план дій щодо критично важливої сировини для стратегічних технологій та секторів на 2030 та 2050 роки. План дій розглядає виклики та пропонує заходи щодо зменшення залежності Європи в постачанні сировини від третіх країн. У Європі хочуть підвищити ефективність використання ресурсів та колообігу матеріалів. Оскільки перехід Європи до кліматичної нейтральності може замінити сьогоднішню залежність від викопного палива на залежність від сировини. Наприклад, ЄС залежить від імпорту більшості металів від 75% до 100%.

Список критичної сировини оновлено. Він містить 30 важливих матеріалів, включно з літієм, який необхідний для виробництва накопичувачів енергії. За словами Мароша Шефчовича (Maroš Šefčovič), віцепрезидента з питань міжінституційних відносин та передбачення: «Лише для акумуляторів для електронних автомобілів та накопичувачів енергії Європі потрібно в 18 разів більше літію до 2030 року та в 60 разів більше до 2050 року».

План дій має на меті:

• розроблення стійких ланцюгів створення вартості для промислових екосистем ЄС;
• зменшення залежності від первинної критичної сировини за допомогою кругового використання джерел, стійких продуктів та інновацій;
• посилення внутрішніх джерел сировини в ЄС;
• диверсифікування постачання з третіх країн та усунення викривлення міжнародної торгівлі, цілком відповідно до міжнародних зобов'язань ЄС.

Комісія співпрацюватиме з державами-членами та регіонами для визначення проєктів гірничодобувної та переробної промисловості ЄС, які можуть запрацювати до 2025 року. Розробить стійкі критерії фінансування гірничодобувної та видобувної галузей до кінця 2021 року. Вона також визначить потенціал вторинної критичної сировини із запасів та відходів ЄС для виявлення життєздатних проєктів із відновлення до 2022 року.
Комісія розвиватиме стратегічне міжнародне партнерство для забезпечення постачань критично важливої ​​сировини, якої немає в Європі. Пілотні партнерські відносини з Канадою, зацікавленими африканськими та сусідніми ЄС країнами розпочнуться з 2021 року. Україна також має потенціал у стратегічному партнерстві з ЄС. Оскільки за даними ЄС, Україна має 5% світових запасів галію, що робить її одним зі світових постачальників сировини. Також 7% світових запасів скандію, який потрібен відновлювальній енергетиці, розташовано в Україні. Галій використовується в елементах сонячних батарей та напівпровідниках, а скандій — в паливних елементах.

Низка ініціатив уже зменшує залежність від сировини. Наприклад, Європейський альянс акумуляторів мобілізував державні та приватні інвестиції для того, щоби до 2025 року 80% європейський попит на літій задовольнитися з європейських джерел.

Збільшилося також використання вторинної сировини. Наприклад, перероблюється понад 50% заліза, цинку та платини. Це дає змогу покривати понад 25% споживання в ЄС. Однак інші матеріали, що потрібні в технологіях відновлюваної енергетики або високотехнологічних додатках, такі як галій або індій, переробляються в незначних кількостях.

Читайте ще: Зроблено крок щодо гармонізації вимог до будівельних матеріалів із європейськими

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) прогнозує, що, попри поліпшення ефективності використання ресурсів, глобальне використання матеріалів збільшиться більш ніж удвічі із 79 млрд тонн у 2011 році до 167 млрд тонн у 2060 році (+ 110%). Це загальна цифра, яка включає розповсюджені ресурси, такі як будівельні матеріали та деревина.
Попит на метали, за прогнозами ОЕСР, зросте з 8 до 20 млрд тонн у 2060 році (+ 150%).

Загалом, глобальний попит на ресурси потрібно вирішувати за допомогою зменшення попиту та збільшення відсотку повторного використання матеріалів.